Не одержавши необхідної суми, він відправив
колоністів на станцію Олевськ, що знаходилася за п’ятдесят верст, прирікши їх на безглуздий і виснажливий у зимових умовах перехід13. Провідник Ногаєв у своєму звіті підкреслював: “… я не встречал в этом эшелоне ни одного человека, который бы не уплатил нелегальной подати, так называемые “хабари”. Мне говорили и указывали немцев, уплативших за свое, казалось бы, невинное и законное желание остаться на родине по 2 тысячи руб., а теперь
выселенных тем же порядком и теми же путями. Так развита
система выжимания, являющаяся любимым детищем государ-
ственного режима”14.
Після більш чи менш довгого чекання на станції нарешті-то
подавалися вагони. Здебільшого це були звичайні теплушки, перероблені з вантажних вагонів, але із багатьма дефектами: відсутні східці, грубки, були вибиті вікна, із труднощами відкривалися і закривалися двері. Рідкісним винятком були вагони з теплою обшивкою. Більшість з них були брудними і непродезинфікованими,
|